Учені Стенфордського університету під час експерименту на мишах виявили, що джерело відчуття власної сексуальності розташоване в дуже специфічному наборі клітин мозку.
Як повідомляється, дослідники навчилися вмикати і вимикати цю клітинну схему, що, за їхніми словами, може призвести до нових методів лікування сексуальних розладів і поглибити наше розуміння цієї самої первісної сили.
– Це фундаментальна поведінка, яка має вирішальне значення для нашого особистого задоволення, а також для поширення нашого виду, – зазначив професор психіатрії та нейробіології Стенфорда Нірао Шах.
За його словами, ми поки що дуже мало знаємо про те, як мозок організовує і регулює таку поведінку.
Під час експерименту Шах і його команда виявили в мозку мишей крихітні нейронні зв’язки, що відповідають за обробку інформації із зовнішнього світу. Вони повідомляють самцеві, чи є самка привабливою, і змушують самця фліртувати.
За словами професора Шаха, доки невідомо, чи буде цей механізм спарювання справедливим для людей. Але оскільки ця схема живе в еволюційно давній частині мозку, вона, ймовірно, буде універсальною серед самців ссавців.
– Цілком імовірно, що існують схожі набори нейронів, які регулюють сексуальну винагороду, поведінку і задоволення, – припустив учений.
Учені давно ставлять собі питання, що рухає прагненням до спарювання. Чому деякі чоловіки ведуть безладне статеве життя, тоді як інші воліють залишитися вдома і дивитися Netflix.
Результати роботи команди зі Стенфорда розширюють наше розуміння біологічних основ лібідо як початкового кроку в спаровуванні та сексуальності, що має наслідки для інших ссавців, зокрема й людини, констатують дослідники.