29-річний Сергій з Київщини переніс понад 20 операцій та безліч переливань крові. Найважчим завданням для лікарів було врятувати коліно воїна та уникнути додаткової реампутації.
Коли їм це вдалося, з’явилася можливість протезування обох ніг.
У Центрі Незламні спеціалісти докладають величезних зусиль, щоби якомога швидше поставити пацієнта на ноги, нехай і штучні. І сам боєць старається, щодня наполегливо займається з фізичним терапевтом.
Це нелегко. Річ у тім, що місяці без руху наче зацементували суглоб, коліно зовсім не розгинається.
Боєць знає, зараз його найперше завдання усунути контрактуру. Тож цілеспрямовано йде до цієї мети – робить потрібні вправи, попри втому і біль.
Уже є позитивна динаміка – амплітуда розгинання коліна поступово збільшується.
Історія Сергія Денисова схожа на історії багатьох пацієнтів Центру Незламні.
Боротися за свою країну почав ще студентом – під час Революції Гідності. А після окупації Криму вирішив відстоювати незалежність України вже зі зброєю в руках.
У військкоматі його вісім разів завертали – обмежено придатний навіть у військовий час. Але молодого хлопця зупинити було неможливо. Не взяли в ЗСУ – вступив до лав добровольчого формування.
Тож з 2015 року Сергій воює. Знає, за що, і знає, чому.
Торік влітку Сергій одружився, проте свій медовий місяць довелося провести в боях за Харківщину.
На початку вересня боєць підірвався одразу на кількох мінах та втратив обидві ноги.
– Від болю кричав так, що всі навколишні села чули. Доки мене несли, я просив, щоб добили. Я знав, на що йшов. Але не знав, що буде настільки боляче, – згадує Сергій.
Біль не можна було вгамувати ще чотири місяці. Що це таке, навіть важко описати.
Сергій лікується вже майже рік, молода дружина щодня поруч з коханим. Тепер тут її дім. В їхню квартиру влучила ворожа ракета, і власного житла в молодої пари більше немає.
Жінка підтримує коханого в усьому, навіть у бажанні продовжити військову службу.
Сергій не знає, наскільки мобільним буде після протезування, але певен, що застосування його великому бойовому досвіду знайдеться.
– Втрата кінцівок – не кінець життя. Протези є, варіантів багато. Головне – бажання і віра. А вони при мені, – говорить Сергій.
23-річному бійцю встановили сучасний ендопротез коліна – новий Центр робитиме це не гірше закордоннихДжерело і фото: Перше медичне об’єднання Львова