Під час вивчення останків із передбачуваного чумного цвинтаря в італійському місті Альгеро, увагу дослідників привернув дитячий скелет XVI століття. На його зубах вони помітили аномалії, які вивчили за допомогою мікрокомп’ютерної томографії та растрового електронного мікроскопа і хімічного аналізу кісток.
Скелет належав дитині віком до 4,5 років. Всі її постійні зуби (не молочні) мали аномалії розвитку у вигляді широких борозенок та заглиблень (гіпоплазія емалі), зазубреностей та горбків.
Ікла були неправильної форми з невеликими заглибленнями, що оголюють дентин. Електронна мікроскопія показала, що поверхня корінних зубів на деяких ділянках через численні заглиблення схожа на бджолині стільники. Було зазначено, що зуби дитини відрізнялися тонкою емаллю за нормального обсягу та структури дентину.
На кістках рук та ніг вчені виявили ознаки запалення окістя. Хімічний аналіз засвідчив, що в кістках та зубах високий рівень ртуті. Очевидно, дитину довго лікували ртуттю, що призвело до порушень у розвитку зубної емалі. Але можливо, ці аномалії пов’язані з лікуванням вродженого сифілісу, який і сам міг викликати деякі з порушень.
Однак ртуть використовували і на лікування інших хвороб.
Знайдений скелет дитини цікавий тим, що є одним з найважчих описаних палеопатологічних випадків отруєння ртуттю і це – наймолодша людина, яку лікували ртуттю, з тих, що описані в літературі.
Джерело: SpringerLink