У Національному реабілітаційному центрі Незламні готують до протезування руки колишнього сільського вчителя фізкультури з Рівненщини, який нещодавно втратив кінцівку на Куп‘янсько-Лиманському відтинку фронту.
32-річному Валентину Анохіну з села Вільгір, що на Рівненщині, потрібен не простий протез, а біонічний. Бо у чоловіка є мрія, завдячуючи якій він стійко витримує всі випробування.
Навесні 2022 року педагога мобілізували до війська, він взяв псевдо Фізрук. Воював на Харківському напрямку. А важкого поранення зазнав уже цьогоріч у липні.
Підрозділ відбивав ворожий штурм. Загарбники гатили по наших позиціях із танків. Танковий снаряд розірвався лише за три метри від Валентина.
Певно, чоловіка захищала чиясь молитва. Попри важкі множинні поранення, Фізрук вижив.
Уламок снаряду вирвав м’які тканини сідниць і далі влучив у руку та розтрощив кисть.
Побратими наклали турнікет, і важкопоранений боєць власними ногами подолав близько кілометра до точки евакуації.
Йшов скільки вистачило сил. Потім до евакуаційної машини пораненого вчителя вже несли на ношах.
Далі – низка стабілізаційних пунктів, де медики виконують первинну хірургічну обробку ран.
Уже в Харкові Валентину ампутували ліву руку та сформували куксу. А на чималий тканинний дефект на сідниці встановлюють вакуумний апарат, аби рана не гноїлася.
Для подальшого лікування та реабілітації захисника відправляють до Львова – в центр Незламні.
Упродовж місяця чоловіку міняли вакуумний апарат, а згодом закрили дефект на сідниці шкірою зі стегна.
Зараз Валентин проходить реабілітацію та очікує на отой самий біонічний протез руки.
Після відновлення планує повернутися в рідну школу і продовжувати вчити дітлахів баскетболу.
Мріє показати їм на уроці, що можна закинути м’яч у кошик лівою біонічною рукою. Медпрацівники центру знають про цю мрію вчителя і роблять усе, щоб вона збулася.
Джерело і фото: Перше медичне об’єднання Львова