Співробітники Харківської обласної дитячої клінічної лікарні №1 на своїй сторінці в Facebook розповіли, як вони пережили перший день повномасштабного вторгнення.
– О п’ятій ранку 24 лютого наші співробітники, які жили недалеко від державного кордону України, дзвонили, що вже не можуть вийти на роботу. Повз їхні будинки просувалася ворожа військова техніка, йшли солдати, чулася стрілянина, – пишуть медики.
Саме тоді вони вперше почули страшні слова – окупація, війна…
Вже о 7-й ранку до приймального відділення лікарні звернулися за медичною допомогою двоє українських військових.
За кілька годин у важкому стані надійшов поранений 15-річний Олександр з одного із перших обстріляних населених пунктів. У дитини було діагностовано осколкове проникне поранення грудної клітки з пошкодженням обох часток легень.
Бригада дитячих хірургів, анестезіологів, операційних сестер оперативно провела складну операцію. Із легень дитини було видалено уламок смертоносного металу.
Кожного дня Росія руйнує в Україні до трьох медзакладівА тим часом лікарня готувалася до масової госпіталізації. Було вжито максимально можливих заходів. Нанесено червоні хрести на дахах будівлі лікарні. Підвальні приміщення пристосовувалися під укриття, лікування хворих, харчування.
Було прийнято рішення дозволити перебування в лікарні рідним, дітям, домашнім тваринам медичних працівників.
Були зроблені запаси води, їжі, палива для генераторів. Введено новий режим роботи вахтовим методом.
– Ми тоді навіть не уявляли, що завтра, 25 лютого, лікарню обстріляють. Будуть розбиті вікна в головному корпусі, поліклініці, переходах між корпусами. Буде поранений працівник кисневої станції, – пишуть медики.
За їхніми словами, вся територія лікарні на другий день війни буде немов нафарширована численними слідами від ворожих влучень. Лікувальний заклад буде повністю знеструмлено, зникне зв’язок. Двері і вікна будуть забиті підручними засобами.
– Нам привозили їжу, воду, гігієнічні засоби, медикаменти та інше небайдужі люди, друзі нашої лікарні. Ми ділилися, чим могли, з іншими закладами, – згадують медики.
І констатують: весь медичний персонал лікарні рішуче, сміливо і професійно виконував і продовжує виконувати свої обов’язки!
Але найголовніше – це життя людей: маленьких пацієнтів, їхніх батьків, всього персоналу лікарні. Тому після глибокого аналізу ситуації, було ухвалено рішення про евакуацію в перших числах березня дітей і батьків в безпечніші місця.
…За рік війни фахівці Харківської обласної дитячої клінічної лікарні №1 врятували 90 поранених дітей, що становить близько 10% від усіх поранених дітей в Україні.
Джерело: Харківська ОДКЛ №1