Сьогодні, 6 жовтня, оголосили лауреатів Нобелівської премії з хімії. Ними стали Бенджамін Ліст і Девід Макміллан, які розробили новий геніальний інструмент для побудови молекул: органокаталіз. Його використання передбачає дослідження нових фармацевтичних препаратів, а також допомагає зробити хімію більш екологічною.
Нагадаємо, що у своєму легендарному заповіті Альфред Нобель вказував, що премію з хімії повинен отримати той, хто зробить найбільш важливе відкриття або удосконалення в цій галузі.
Престижну нагороду присуджує Шведська королівська академія наук (Стокгольм). Її робочий орган – Нобелівський комітет з хімії, він складається з п’яти-шести осіб, яких обирають терміном на три роки.
BREAKING NEWS:
The 2021 #NobelPrize in Chemistry has been awarded to Benjamin List and David W.C. MacMillan “for the development of asymmetric organocatalysis.” pic.twitter.com/SzTJ2Chtge— The Nobel Prize (@NobelPrize) October 6, 2021
Номінувати на премію можуть вчені різних країн, включно з членами Шведської королівської академії наук і лауреатами Нобелівських премій з хімії та фізики, які отримали спеціальні запрошення від комітету.
Кандидатів можна пропонувати з вересня по 31 січня наступного року. Потім комітет відбирає найбільш гідних претендентів. На початку жовтня Нобелівський комітет обирає лауреата (або лауреатів) більшістю голосів.
Нобелівська премія 2021 з медицини: названі лауреатиЛауреати
Серед лауреатів премії, які отримали світову популярність, були Ернест Резерфорд (Велика Британія, 1908), який заклав основи вчення про радіоактивність і будову атома, і дослідник природи хімічних зв’язків Лайнус Полінг (США, 1954). Британський біохімік Фредерік Сенгер двічі ставав володарем цієї премії – в 1958 і в 1980 роках.
Всього в списку лауреатів 183 вчених, зокрема й п’ять жінок. У 1911 році нагороди була удостоєна Марія Скодовська-Кюрі – за відкриття радію і полонію (в 1903 році вона також отримала Нобелівську премію з фізики). У 1935 році Ірен Жоліо-Кюрі (дочка Марії Кюрі) разом з чоловіком Фредеріком Жоліо отримали премію за синтез нових радіоактивних елементів.
У 1964 році премія була присуджена англійці Дороті Кроуфут-Ходжкін, в 2009 році – Аді Йонат (Ізраїль; спільно з двома вченими з Великої Британії і США). У 2018 році половину премії отримала американка Френсіс Арнольд за дослідження в області спрямованої еволюції ферментів (друга частина нагороди була розділена між американським і британським вченими Джорджем Смітом і Грегорі Вінтером, які розробили фаговий дисплей – лабораторний метод вивчення взаємодій білків з ДНК, пептидами та іншими білками).
Німецькі вчені Ріхард Кун і Адольф Бутенандт, відзначені цією нагородою двічі, в 1938 і 1939 роках, були змушені відмовитися від неї, оскільки влада нацистської Німеччини забороняли приймати Нобелівські премії. Кун і Бутенандт змогли отримати диплом і медаль після Другої світової війни.
У 2019 році премію присудили американцеві Джону Гуденофу, британцеві Стенлі Віттінгему і японцеві Акірі Йосіно за розробку літієвих батарей.
Джерело: Нобелівська премія