І під обстрілами, в бомбосховищах в Україні народжуються діти. Діти війни. Медики вважають роботу своїм фронтом і пост не залишають. Журналісти Фактів ICTV побували в київському пологовому будинку №3, де за тиждень війни народилися майже 50 українців.
…Немовля, яке плаче на грудях у батька, з’явилося на світ кілька хвилин тому. Його мама наразі приходить до тями після кесаревого розтину. Найближчим часом сім’я планує залишитися в столиці.
– Під час війни народжуються сильні діти, – упевнений щасливий молодий тато.
Таких сильних малюків у столичному пологовому будинку №3 народилося майже пів сотні.
Щоб майбутнім мамам не було страшно, наскільки це можливо в такий період, тут для цього роблять все.
Директор медичного закладу Назарій Гичка показує пологовий будинок воєнного часу. Гігієнічними засобами, ліками та продуктами тут забезпечені. Головне зараз – люди. І вони не здаються.
Наприклад, зміна одного з лікарів почалася 24 лютого. З того дня його робота – це його фронт.
– Ми стоїмо пліч-о-пліч з усім народом і у нас буде свій день Перемоги, – упевнений акушер-гінеколог.
У цей час починається тривога і всі прямують у сховище. Тут не тільки живуть, а й народжують майбутні мами. Приміщення облаштували буквально за день. Тут тепло і є все необхідне.
Ірині хвилюватися не можна. Її малюк повинен з’явитися через три тижні. Вона практично живе у сховищі.
З першого дня війни тут чекає пологів і Богдана, яка потрапила сюди раніше терміну. Біля неї постійно чергують мама і бабуся. Чоловік Богдани – воїн Національної гвардії.
А ця жінка народила зовсім недавно. Боялася тільки одного – чи доїде до лікарні. Але ще більше хвилювався чоловік, який зі сльозами благав дружину не народжувати, поки не закінчиться війна. Але все пройшло благополучно. Дівчинку назвали символічно – Вікторія, що означає Перемога.
У воєнний час медики стали ще й логістами. Адже породіллям потрібно безпечно доїхати до лікарні. Якщо дорогою виникає небезпечна ситуація, зупиняються, перечікують.
У цій лікарні журналісти не почули жодної скарги, жодного докору. Головне, всі впевнені, що ми обов’язково вистоїмо, обов’язково переможемо.