Оксана Баландіна, медсестра з Лисичанська, що на Луганщині, мама двох діток, залишилася без ніг і частини руки, підірвавшись на міні.
Про це повідомила пресслужба Першого медичного об’єднання міста Львова. 27 березня жінка зі своїм чоловіком Віктором та другом поверталися додому знайомою стежкою.
– Я йшла трішки спереду, а чоловік з другом зупинилися. Я побачила, що стирчить снаряд у землі, і хотіла їм показати. Тільки встигла крикнути “Зай, глянь” і він дивиться, а я підлітаю, – згадує Оксана.
Жінка впала обличчям в землю, їй стало важко дихати. У вухах гуділо. Вона почала рвати на собі куртку в надії, що повітря стане більше. Ноги боліли та, здавалося, провалилися в яму.
Швидку довго чекати не довелося, але лікарі відмовилися її забирати. Не захотіли спускатися до ґрунтової дороги. Вони чекали рятувальників, які мали її забрати.
Зволікати було не можна, тому чоловік Оксани з вітчимом винесли її самі. У машині швидкої на ній розрізали одяг, поставили венозний доступ. Він дозволяє швидше та ефективніше вводити ліки. Останнє, що вона пам’ятає, як почала задихатися і попросила у переляканої фельдшерки кисень. На що та їй відповіла: “Його немає, давно забрали”.
Першу допомогу жінка отримала в лікарні Лисичанська. Там їй виконали одразу чотири операції: ампутація нижніх кінцівок, чотирьох пальців на лівій руці. Далі Оксану евакуювали до Дніпра, де їй 24 дні гоїли рани та готували кінцівки до протезування.
– Мені взагалі не хотілося жити. Я не хотіла, щоб мої діти бачили мене інвалідом. Але завдяки неймовірній підтримці рідних я з цим змирилася. Потрібно жити далі, – каже медсестра.
25 квітня евакуаційним потягом вона прибула до Львова. Попереду у пацієнтки – реабілітація і протезування.
Оксана з Віктором, які за шість років разом так і не знайшли часу на шлюб, вирішили, що не потрібно відкладати життя на потім. Тому купили обручки у Львові, знайшли білу сукню, торт спекли волонтери, та одружилися. Церемонія відбулася в РАЦСі, а святкування – в палаті Центру хірургії.

Джерело: 1 ТМО