Після вибуху російського снаряду Святослав не побачив власної руки. Історія 13-річного хлопчика з Лисичанська

Низку воєнних злочинів російських окупантів щодо українських дітей уже розслідують в Україні. Діти гинуть під час обстрілів, травмуються уламками ракет та градів. У лікарнях Львова перебувають сотні поранених дітлахів. Сюди привозять малечу з Харківщини, Донбасу, Херсонщини та Запоріжжя. Часто від побаченого медикам хочеться кричати.

13-річний Святослав з Лисичанська

 – Був вибух, і десь через 2-3 секунди я подумав, що у мене руку відірвало, – розказав 13-річний Святослав Ричков. – Я побачив, як вона падає, а потім виявилося, що її розвернуло за спину.

9 травня він із мамою повертався додому. Не встигли дійти до будинку, як росіяни почали обстрілювати Лисичанськ. Уламками снаряда хлопцю посікло тіло.

 – Уламком розірвало горло, – розказала мама Святослава. – Він пройшов вниз через легені і ліг на діафрагму. Рука парализована, тому що зачепило нервові закінчення.

Під обстрілами військові евакуювали Святослава до Бахмута, а там надали першу допомогу і вже наступного дня потягом доправили до Львова.

Одинадцять днів хлопець провів у реанімації. Уламок видалили. Лікарі зробили все можливе і неможливе, щоб зберегти легені. Вони працюють.

Залізні фіксатори встановлені на ногу 18-річному Михайлові. У рідному Сєвєродонецьку він був волонтером.

Вантажівкою доправляв гуманітарну допомогу всім, хто її потребує.

Коли розвантажували машину, снаряди від Граду посипалися прямо на їхній гуманітарний штаб.

 – Ударна хвиля штовхнула нас вперед, а хлопця, що був поруч, підняла на два метри і опустила, – згадує Михайло. Мене розвернуло, і уламки потрапили в ногу.

Його доправили до Лисичанська, там склали коліно, а потім евакуювали до Дніпра, а згодом до Львова. Нині він чекає на поїздку за кордон.

 – Він потребує реконструктивних операцій, для того щоб зростити нормально кістку і відновити взаємовідношення у суглобі, – сказала завідувачки ортопедо-травматологічного відділення дитячої лікарні Галина Гачкевич. – Можливо, потрібно буде робити пластичні операції на зв’язковому апараті.

У дитячій лікарні надали допомогу сотням скалічених дітей. Медики кажуть, що війна вкрала не лише здоров’я, а й дитинство малечі.

Читайте також:

Дивом вижила, але втратила руку, ногу та дитину, яку носила під серцем. Історія Катерини з Донеччини

Галина Гачкевич ще додала, що всі поранені діти потребують любові, гарного ставлення, тепла. Для них це не менш важливо, ніж медичні процедури.