Пілотне дослідження американських вчених показало, що восьмитижневе тренування уважності ефективне для зменшення травм, депресії та стресу у людей, які сумують за жертвами застосування вогнепальної зброї.
Насильство із застосуванням вогнепальної зброї стало справжньою епідемією в Сполучених Штатах. Тільки в 2020 році з цієї причини загинуло понад 45 тис., і ця цифра неухильно зростає за останнє десятиліття.
Але наслідки цих трагічних подій не закінчуються життям жертв, оскільки ті, хто втратив близьких внаслідок насильства з вогнепальною зброєю, часто страждають від посттравматичного стресу (ПТСР), депресії та горя протягом усього життя.
У дослідженні взяли участь 24 людини, багато з яких були батьками жертв масових розстрілів.
– Втрата близької людини через вогнепальну зброю – одна з найбільш катастрофічних травм у стані людини, – зазначає доцент кафедри анестезіології Медичної школи Каліфорнійського університету в Сан-Дієго Фадель Зейдан.
За його словами, це раптове, безглузде і насильницьке знищення життя. Коли немає часу побути з коханою людиною на смертному одрі, щоб природно оплакувати і вшанувати процес смерті. Це може викликати унікальну травму і почуття провини, які досить важко подолати.
Для багатьох вижили горе приходить з почуттям безпорадності, втратою довіри до людства і втратою сенсу в собі і в навколишньому світі. Без ефективних стратегій лікування у багатьох людей, що вижили, розвиваються неадекватні або такі, що викликають звикання механізми подолання труднощів і згодом вони відчувають труднощі в своїх відносинах і кар’єрі.
На початку дослідження учасники демонстрували високий рівень травм, депресії, проблем зі сном і горя, що вимірювалося підтвердженими психометричними опитуваннями.
Злочини проти гуманності: міністри охорони здоров’я G7 засудили напади на медзаклади в УкраїніПотім вони пройшли курс MBSR, що складається з восьми занять по 2,5 години на тиждень і одного одноденного ретриту по безмовної медитації. На цих заняттях учасників вчили звертати увагу на даний момент, виконувати дихальні вправи, практикувати емоційне регулювання і розвивати співчуття до себе та інших.
– Наші дані свідчать про те, що ті, що вижили почали вчитися приймати свої думки і почуття без осуду або страху, – кажуть вчені.
Після завершення програми учасники дослідження повідомили про 37% зниження травм і 52% зниження посттравматичного стресу і депресії. Проблеми зі сном зменшилися на 26%, а загальна задоволеність життям збільшилася на 16%.
Ми часто уявляємо, що зцілення може бути схожим на забуття, але ті, хто вижив, не хочуть забувати. Вони хочуть оплакувати, але не хочуть бути через це недієздатними. Усвідомленість здається ефективною, дозволяючи людям прийняти і пережити свій траур більш здоровим і менш болючим способом, відзначають дослідники.