У київському Охматдиті лікується 5-річна дівчинка Марина – жителька Херсонської області, яка втратила ногу внаслідок артобстрілу.
Про це повідомила пресслужба Національної спеціалізованої дитячої лікарні Охматдит. Селище, в якому живе дитина, окупували російські загарбники за два тижні після початку повномасштабного вторгнення Росії в Україну.
Мама дівчинки Наталя розповіла, що вони жили без світла, газу, води, зв’язку. Будинок великої родини перебував в облозі, з усіх боків їх оточили росіяни, тому жінки боялися навіть виходити за хвіртку.
– Увесь цей час навколо них точилися запеклі бої. У селі були поранені і вбиті, – зазначили у лікарні.
2 квітня населений пункт вкотре зазнав мінометного обстрілу. Підвалу в будинку родини не було, тож ховалися у найбільш захищеній кімнаті посередині будівлі. Але снаряд влучив саме в неї: залетів через дах. У кімнаті було вісім людей. Марина та її мама постраждали найбільше. Дівчинці майже відірвало ногу, а мамі численними осколками пошкодило нижні кінцівки. Обидві стікали кров’ю.
– Дідусь зміг витягти онуку з-під завалу. На щастя, росіяни не забрали у сім’ї машину, як робили це в сусідів. Тож поранена родина якнайшвидше спробувала дістатися до найближчої лікарні. У їхньому містечку лікарню розбомбили, тому довелося їхати за 40 км від дому. Марина декілька раз непритомніла. На блокпостах машину також намагалися розстріляти, але родині пощастило, – кажуть в Охматдиті.
Першу допомогу дівчинці надали українські захисники. Вони зробили дитині укол знеболювального і наклали турнікет, а також викликали броньований реанімобіль. Так дівчинка дісталася Кривого Рогу. Марину та її маму відвезли до різних лікарень, вони не бачилися три тижні.
У лікарні кажуть, що Марині ампутували ногу вище коліна, втім, урятували життя. Дівчинка шість днів була в реанімації та постійно звала маму, яка лежала в іншій лікарні. Поруч із дитиною завжди була її тітка, яку вона не відпускає від себе досі.
– У перший день, коли Марина прийшла до тями та побачила рідну людину, сказала: “А ти знаєш, що у мене більше немає ніжки?” Тітка розповідає, Марина багато плакала й питала: “Чому я? Чому в наш дім залетів снаряд? Чому мені відірвало ногу?”, – додали вони.
За словами лікарів, під час перев’язок дівчинка заплющує очі – не через біль, вона просто не хоче бачити свою ніжку.
Мамі дівчинки ампутували палець, хоча теж був ризик ампутації ноги. Жінці зробили дві операції, вона поки що не може ходити. Зараз і мама, і дочка перебувають в Охматдиті.
Бабуся і дідусь маленької Марини залишаються в окупованому селі в Херсонській області. У дитячій лікарні додали, що зараз головне бажання дівчинки, щоб це більше ніколи не повторилося.
Джерело: НДСЛ Охматдит
Фото: НДСЛ Охматдит