Андрій Марчук повертається до побратимів на фронт після реабілітації у суперсучасній клініці протезування, реконструкції та реабілітації Superhumans Center.
Протягом місяця він освоював протез ноги, вчився не лише ходити, а й бігати, та навіть стрибати. Вважав, що це обов’язково знадобиться на фронті, куди він вирішив, попри всі перестороги лікарів, повернутися.
Воювати на протезі можна, якщо є мотивація. А вона в Андрія є.
Він – херсонець, учасник Майдану, звідти в 2014-му пішов на фронт. Відтоді – на війні.
24 лютого 2022 р. припало на 9-й місяць його ротації. У той день підрозділ Марчука перебував у Луганській області.
– Ми знали, що нас атакуватимуть, тому зібралися й чекали команди. Перший день був дуже жорсткий, – згадує воїн.
За всю повномасштабну війну легких днів на фронті ні в кого не було.
12 лютого Марчук дістав поранення під Кремінною — наступив на протипіхотну міну.
Андрія евакуювали до Слов’янська, де зафіксували та знеболили ногу, а в Краматорську провели операцію з ампутації.
Потім були Дніпро та Рівне…
Після лікування боєць рушив до Львова, знав, що там відкрилася сучасна клініка протезування, реконструкції та реабілітації Superhumans.
Саме у Львові у Андрія, що має позивний Бабай, з’явився друг – американський бульдог.
– Я страшенно здивувався, коли побачив, що у паспорті собаки записана кличка – Бабай, — з усмішкою пригадує чоловік.
Сам боєць зве його Тезкою, бульдог відгукується. Тезка пройшов з Андрієм всю реабілітацію в центрі.
Не хочуть розлучатися й далі. У планах ще місяць відновлення, а потім – знову служба. Марчук повертається головним інструктором батальйону. Навчатиме молодь.
– Мій підрозділ нині воює, ми колись були здебільшого пішоходами, а зараз почали літати, — натякає воїн.
Історія Андрія Марчука невипадково з’явилася на офіційному сайті МОЗ. Медики не лише висловили захоплення мужнім захисником, а й подякували клініці Superhumans за їхню надважливу роботу.
До речі, усі послуги для постраждалих від війни – безоплатні. Лікарню фінансують донори та партнери.
Фото: МОЗ