Позаду у бійця вже чотири шпиталі й кілька операцій. Лікарям вдалося вберегти ноги від ампутації, але у них ще залишаються рештки міни.
Завдання хірургів Центру Незламні – видалити всі осколки, а мета фахівців із реабілітації – максимально швидко відновити бійця.
Від перших днів повномасштабного вторгнення 25-річний кухар Олександр Довбиш почав штурмувати військкомат, щоби стати на захист своєї країни. Однак мобілізували його аж на сьомий раз.
Служити пішов торік у травні. Спершу відправили робити те, що вміє найліпше: протягом десяти місяців годував побратимів.
А вже від квітня завдання Сашка змінилися. Його підрозділ воював на самому передку, під Бахмутом.
– Хлопці постійно йшли вперед, штурмували, по сто метрів. Дуже тяжко вони давалися. А я був і на підкріпленні, й на евакуації, і на зв’язку. Робив усе, що треба, – згадує Олександр.
Поранення дістав два тижні тому, коли повертався на свою позицію з сусіднього окопу. Під ногами раптово спалахнуло. То вибухнула саморобна міна.
Ноги захисника нашпигувало цвяхами та гайками, які були всередині пристрою. Першу допомогу надали побратими. Вчасно і правильно наклали турнікети. Далі на БТРі евакуювали товариша.
– Маю шанс знову повернутися до своїх, – дивлячись на свої посічені, але все ж збережені ноги, говорить воїн.
Олександр Довбиш прагне якомога швидше стати на ноги. І знову – з автоматом у руках – гнати ворога з нашої землі.
Вибухом відірвало руку, понівечило опіками обличчя: у Дніпрі врятували 38-річного захисника БахмутаДжерело і фото: Перше медичне об’єднання Львова