Ми впритул наблизилися до реальних бойових дій. Будь кому з нас уже завтра доведеться рятувати людину. Чи готові ви? Звісно, якщо ви медик або пройшли курси першої домедичної допомоги то ви знаєте, як це робити. А якщо ні? Читайте і запам’ятайте. Колись стане у нагоді.
Отже МОЗ дає рекомендації з надання домедичної допомоги в умовах військового стану для цивільних осіб.
Надавайте допомогу тільки тоді, коли це безпечно для вас. Власна безпека – пріоритет. огляньте місце події, подивіться, чи немає навколо предметів, що загрожують вам.
Якщо є можливість, перенесіть постраждалого у більш безпечне місце.
Оцініть його стан. Перевірте, чи у свідомості він, чи дихає. Для цього можна щось запитати. Не потрібно натискати на тіло пораненого для того, щоб визначити його стан.
Подивіться, як він дихає. Нормальне дихання – це не менше 2-3 видихів за період часу, коли ви можете вголос порахувати від 501 до 510 (10 сек). Видихом вважається – підйом та опускання живота. Якщо постраждалий у свідомості, то нагальної необхідності перевіряти пульс та дихання одразу немає.
Зателефонуйте за номером 103 для виклику бригади екстреної медичної допомоги. Якщо необхідно, то зверніться до інших екстрених служб (поліція, ДСНС)
Критичні (артеріальні чи венозні) кровотечі потрібно зупинити негайно. Для цього використайте кровоспинний джгут, турнікет чи тугу пов’язку. Накладайте джгут/турнікет максимально вище за місцем кровотечі на кінцівки постраждалого. Правильно накладений джгут/турнікет передбачає, що кровотеча зупинена.
Також потрібно зафіксувати час його накладення. Оптимально – написати час на відкритій частині тіла постраждалого. Можете також запам’ятати час. За відсутності засобів для зупинки кровотечі, тисніть на рану. Важливо: не переставайте тиснути на рану до приїзду медиків чи накладення кровоспинного засобу. Залежно від виду кровотечі – зупинка тиску на рану може стати смертельною для людини.

Забезпечте прохідність дихальних шляхів. Якщо у постраждалого в роті є сторонні предмети, рвотні маси, приберіть їх для відновлення прохідності дихальних шляхів.
Якщо навіть після зупинки кровотечі та забезпечення прохідності дихальних шляхів у пораненого не з’явились життєві ознаки, варто розпочинати серцево-легеневу реанімацію (СЛР).
Для СЛР покладіть постраждалого на спину, закиньте голову назад. Натискайте посеред грудної клітини двома руками: основу однієї долоні накрийте другою долонею. Глибина натискання має становити близько 5-6 см. Частота натискань має складати близько 100-120 на хвилину.
Тримайте пораненого у стабільно боковому положенні до приїзду медиків.
Не залишайте постраждалого самого. Навіть якщо ви зупинили кровотечу, поранений у свідомості може захотіти зняти джгут чи турнікет, адже йому боляче.