Нині багатозадачність – синонім ефективності. А під час перебування у багатозначності створюється ілюзія ефективності. І ключове слово тут – ілюзія.
Про те, чому багатозадачність – це погано, Фактам ICTV розповіла сімейна психологиня, сексологиня Альона Щербань.
– Багатозадачність погіршує якість життя – бажана ефективність насправді розсіюється у гонитві за двома, трьома, а то й більшою кількістю зайців. Замість галочок про всі виконані справи ми маємо втому, стрес, погану пам’ять, знижену увагу та купу незавершених гештальтів, – констатує Альона Щербань.
Британські науковці з’ясували, що ті, хто вважають себе особливо багатозадачними, насправді погано справляються з кількома справами одночасно. Їм погано дається концентрація, вони швидко втрачають інтерес до справи та постійно шукають нові стимули, додає Щербань.
– Усе ж ті науковці докладно пояснюють, якою є метаболічна ціна багатозначності – мозок споживає більше глюкози, що призводить до падіння цукру в крові. Своєю чергою, крім гормональних ефектів – вироблення гормону стресу, це призводить до занепокоєння, тривожності та імпульсивної поведінки, – коментує спеціалістка.
Ознаки багатозадачності:
- готувати, дивитися телевізор та відповідати на дзвінки;
- ставити лайки одним друзям у компанії інших;
- писати статтю, перевіряти пошту та стрічку соціальних мереж;
- їхати за кермом автомобіля, писати СМС та слухати аудіокнигу;
- писати e-mail під час наради в одній із 15 відкритих вкладок браузера.
Поспішати не варто! Чому швидкий ритм життя згубний– Що буде, якщо ви на своєму гаджеті відкриєте одночасно занадто багато програм або вікон? Найімовірніше, він почне підвисати і відбудеться збій у його роботі. Приблизно така ж ситуація відбувається і у головному мозку. Коли ви виконуєте багато справ одночасно, мозок перестає працювати повноцінно, він так само, як і гаджет, починає “підвисати”, – пояснює психологиня.
В основі ефективності лежить зовсім не багатозадачність, а увага. Увага, яка трансформується у нас із вами, людей, які живуть в епоху гаджетів.
– Щоб виконувати справи максимально ефективно та встигати більше, працюйте циклами. Можна взяти 45 хвилин для роботи та 15 хвилин для відпочинку. Добре б взяти за правило заводити таймер для певного завдання і займатися лише ним у цей час, ізолювавши себе від повідомлень, шуму, контактів та відволікань. До речі, є спеціальні застосунки, які визначають час роботи та відпочинку – можливо, ваш вихід саме в цьому, – зауважує Альона Щербань.
Ще одна порада – розвантажуйте голову, рекомендує психологиня. Для цього можна завести блокнот (або кілька), щоб туди виписувати все, що до цього пам’ятали: негативні емоції та думки, списки справ, зустрічі, список покупок. Завдання – записувати абсолютно все, що спадає на думку. Так можна розвантажити свій мозок, а реальність стане більш зрозумілою та організованою.
Мозку допомагає розвантажитися і зміна режиму концентрації.
– Виконуйте спочатку розумову роботу, потім переключайтеся на фізичну, потім – знов на розумову. А важливі рішення найкраще приймати зранку. Як не парадоксально, але ми можемо прийняти лише обмежену кількість рішень, – коментує фахівчиня.
Як втрата 16 хвилин сну впливає на продуктивність роботиТакож важливо жити в даний момент, щоб увага була саме в тому місці, де ви перебуваєте.