Нове дослідження канадських вчених Університету Альберти припускає, що горе через смерть улюбленого вихованця знайомої нам людини вимагає з нашого боку більшого визнання і поваги.
За словами Кері Брауна, професора факультету реабілітації, спостереження за жінками віком 55 років і старше, що живуть на самоті, виявило їхні сильні емоції горя і печалі після втрати домашньої тварини. Але вони були надзвичайно обережні, щоб поділитися своїми почуттями, бо бояться зневажливої реакції.
Це безправне горе турбує літніх жінок, що живуть на самоті, як одну з найбільших і швидкозростаючих демографічних груп Канади, і може зробити цю і без того вразливу групу більш сприйнятливою до проблем зі здоров’ям, припустив Браун.
– Багато жінок вважали за краще залишитися вдома і сумувати на самоті, розповідаючи про смерть лише кільком близьким друзям або родині. Одній із жінок сказали: та годі, це ж просто тварина, – каже професор.
За його словами, люди ніколи не скажуть таких слів тому, хто втратив близьку людину. А ось з відходом домашніх улюбленців все інакше…
Щодо тих, хто вже зіткнулися з віковими проблемами, пов’язаними з меншим доходом після виходу на пенсію, зміною житла, скороченням спілкування і погіршенням здоров’я, втрата домашньої тварини може ще більше вплинути на фізичне та емоційне благополуччя.
Якщо раніше вони гуляли зі своєю собакою, то тепер немає причин для цієї корисної для здоров’я щоденної прогулянки і соціальної взаємодії з людьми, яких вони зустрічали.
Крім того, коли тварина залежить від вас, почуття мети дуже велике: турбота про неї надає сенс життю. Все це допомагає залишатися в суспільстві й знижує ризик депресії.
Дослідження, проведене командою, до якої також входили дослідники з факультету медсестер, допомагає усунути прогалину в розумінні горя втрати домашніх тварин як ризику для здоров’я.
За словами Брауна, дослідження підтвердило підозри команди про те, що цей тип горя має негативний вплив, зазначивши, що будуть запущені додаткові дослідження за участю літніх чоловіків, щоб побачити, чи вони сумують так само глибоко і відчувають те саме безправне горе, що і жінки.