Звуки сирени, вибухи, руйнування, поранення і смерть людей, перебування тривалий час у бомбосховищах і підвалах… Ці страшні реалії нашого життя провокують суцільний стрес, оголюють нерви, позначаються на самопочутті. А ще – на наших стосунках з іншими людьми.
У такі часи важко зберігати спокій, врівноваженість і чуйність одне до одного. Конфлікти можуть виникати на тлі страху і зневіри, поганого фізичного самопочуття, на тлі невизначеності й відсутності елементарних базових життєво важливих речей.
Як у цей непростий час тримати свої нерви в порядку і уникати конфліктів. На це питання відповідає психолог, кандидат психологічних наук Ірина Тичина.
– Перше, що треба зробити, це усвідомити, що нервовий стан – нормальна реакція на ненормальні події. Намагаємося спокійно реагувати на роздратування, страх, гнів, сльози оточуючих. Прощаємо слабкості. Так само прощаємо зриви і собі, – каже психолог.
Намагаємося дотримуватися цих рекомендацій:
- думаємо, що хорошого для себе та інших можемо зробити зараз, не заглядаючи надовго в майбутнє. Уникаємо стану пасивного переживання на користь покрокового виконання плану на день. Коли увага зосереджена на тому, що я можу і повинен сьогодні зробити, не залишається часу на переживання і непорозуміння з іншими;
- бути корисним. На перший погляд ця порада може здаватися парадоксальною, але спрямованість на інших людей і прагнення допомогти стабілізує наш власний емоційний стан, знижує тривожність, зменшує почуття страху, а тому робить нас менш конфліктними;
- прагнемо досягати продуктивності. Важливо робити те, що вміємо робити, те, що добре виходить. Коли бачимо результати своїх зусиль, це посилює віру в перемогу. Коли відчуваємо і помічаємо свій внесок у спільну справу, це вселяє надію, дозволяє спілкуватися на позитиві на противагу сваркам та конфліктам;
- турбуємося про себе. Добре мати якийсь час для себе і, виходячи з актуальної ситуації, задовольняти свої базові потреби: в їжі, сні й відпочинку, теплі, спілкуванні й самоті.
Джерело: Психологічна подтримка