Багатьом українцям, які, рятуючись від війни, опинилися за кордоном, буде потрібна допомога психологів, щоб змиритися з переміщенням, впоратися з тривогою, депресією і посттравматичним стресовим розладом (ПТСР).
Для тих, хто пережив бойові дії і став свідком звірств, скоєних російськими нелюдами, потреба в терапії – найбільша.
За словами директора з політики та систем охорони здоров’я в Європейському регіоні ВООЗ Наташі Аззопарді Мускат, працівники психіатричної служби, як і їхні колеги-медики, вже страждають від вигорання і перевтоми, пов’язаних з пандемією коронавірусу.
Дитина не може заснути – що робити батькамВООЗ працює над тим, щоб швидко наростити потенціал, створюючи набори інструментів швидкої психологічної допомоги – інформаційні матеріали для шкіл та соціальних працівників, які допоможуть забезпечити початковий буфер.
Але, за словами Аззопарді Мускат, цього може не вистачити на всіх. Як би ми не складали цифри, їх неможливо зіставити з прогнозованими потребами жінок і дітей, які залишають свою рідну країну, що стала тепер зоною бойових дій.
– У нас немає психосоціальних служб, здатних охопити навіть словаків. Ми ніяк не можемо охопити українців, – визнав головний виконавчий директор Ліги психічного здоров’я Словаччини Андрій Вршанський.
За даними НУО, що займається питаннями психічного здоров’я, в Словаччині, яка прийняла понад 300 тис. українських біженців, лише 45 дитячих психологів на всю країну. В середньому потрібно три місяці, щоб записатися на прийом до психіатра.
Опитування, проведене в 2016 році регіональним статистичним агентством ЄС, показало, що в Польщі, країні, яка прийняла найбільше біженців з України, лише дев’ять психіатрів на кожні 100 тис. осіб. Це третина від показника Німеччини.
Використання готового пулу українських фахівців в області психічного здоров’я серед біженців, що володіють мовними і культурними навичками, яких не вистачає їхнім колегам в приймаючих країнах, буде мати важливе значення для урядів, щоб хоча б спробувати задовольнити потреби вражених війною людей.
Європейська комісія рекомендувала країнам-членам визнати кваліфікацію українських фахівців, що дозволить їм швидко приєднатися до служб охорони здоров’я приймаючої країни.
Але велика хвиля потреби ще попереду. Наразі експерти кажуть, що біженці знаходяться в режимі виживання, зосередженому на адаптації до нових умов. Процес зцілення і подолання травми почнеться тільки після того, як вони вирішать більш нагальні проблеми, такі як пошук житла і влаштуванняя дітей в школи.
Той же процес відбувається і всередині України: люди біжать з передової в пошуках відносної безпеки в західній частині країни.
Дитячий психіатр Олег Романчук допомагає вимушеним переселенцям з України та вірить у стійкість українців у подоланні колективної травми війни.
За словами Олега Романчука, можливо допомогти навіть у найважчих випадках. Він згадав дитину, яка стала свідком загибелі своєї матері від рук російських солдатів. У хлопчика проявлялися симптоми посттравматичного стресового розладу, але він відповідав на терапію. Він писав листи своїй покійної матері про свої надії і мрії.
Сьогодні, як запевняє дитячий психіатр, дитина все більше наповнюється світлом і любов’ю.