Що таке травма свідка і які стратегії можна використовувати, щоб прийти в себе після шокуючих новин. Консультація з цього питання розміщена на інформаційному Telegram-ресурсі Психологічна підтримка.
– Не вистачає слів, щоб описати почуття після перегляду фотографій з Бучі, Ірпеня та Гостомеля. Ми проявляли різні реакції: гнів, сльози або порожнечу всередині. Багато хто поширював знімки в соцмережах – це був один зі способів висловити свій біль, – відзначають психологи.
Проте, за словами фахівця, такий спосіб підходить далеко не всім, а в деяких випадках може бути травмуючим для ваших близьких.
Зазнати психологічної травми можна не тільки за безпосередньої участі в екстремальних подіях.
Травму свідка провокує емоційна залученість в трагедію або попередня травма. Наприклад, вам довелося бігти з рідного міста через війну і тепер, навіть в безпеці, ви не можете спокійно спостерігати за руйнуванням інших міст.
Що свідчить про травму свідка:
- після перегляду шокуючих кадрів або новин ви дуже яскраво уявляєте, що це могло статися з вами або вашими близькими. Фантазії настільки реальні, що викликають страх, тривогу, стан, близький до панічної атаки;
- безпорадність і сором за неможливість допомогти постраждалим або запобігти події. Вина за те, що вціліли;
- пекучий, неймовірно потужний гнів, мрії про помсту, бажання трощити речі;
- несподіваний спокій і порожнеча. Наслідки травми можуть наздогнати вас не одразу, а через деякий час у вигляді тривоги, фобій, нав’язливих спогадів, жахливих сновидінь.
Психологи радять не поширювати фотографії на ваших особистих сторінках. Якщо ви не є співробітником медіа або публічною особою, що робить огляд новин.
Повірте, ваші знайомі підписані на велику кількість пабліків. Якщо вони вже бачили шокуючі кадри і отримали травму, своїми діями ви посилюєте ефект. Якщо ні, то саме ваше повідомлення може стати відправною точкою для чиїхось нічних жахів.
Піклуйтеся про себе: після перемоги ви можете раптово наштовхнутися на шок-контент на своїй сторінці і пройти через весь жах знову.
Як висловити свої емоції:
- пишіть про свої почуття в соцмережах, розмовляйте з друзями;
- трансформуйте свої емоції: зараз боляче і страшно, але крім болю ми відчуваємо гордість за ЗСУ, за стійкість українського народу. Ми переживемо війну, ми впораємося з усім;
- нагадайте собі про факти: ЗСУ перейшли в наступ, нам допомагає весь світ. Це не поверне загиблих, але ворог відповість за свої дії;
- перетворіть свій біль у дію: приєднуйтесь до волонтерства, навіть якщо воно буде одноразовим.
Виплесніть свої емоції за допомогою сварок у соцмережі, але не з українцями, нам треба триматися разом. А ще – приготуйте щось смачне для тероборони, сусідів, сім’ї, друзів.
Джерело: Психологічна підтримка