Як надати першу допсихологічну допомогу людині у шоковому стані

шок
Джерело: Depositphotos

Ці поради щодо першої допсихологічної допомоги людям, що перебувають у стані гострого шоку зібрані за матеріалами вебінару ізраїльського кризового психолога.

– У наших умовах це може робити і не психолог, допомагайте один одному, – пише експерт із емоційно-образної терапії Ганна Шавлюк.

Щоб допомогти людям, які пережили гострий стрес або шок, потрібно знати кілька правил:

  • Для початку подбайте про безпеку – свою та людини – від зовнішньої загрози.
  • Не потрібно питати потерпілого про почуття і не потрібно висловлювати їх, це буде потім. Це лише погіршить стан людини. Спровокувати на плач – теж не вихід.
  • Одна з реакцій шоку – агресивність. Якщо ви боїтеся за себе, знайдіть когось, хто зможе вам допомогти.
  • Ваше завдання – говорити чітко, повільно, з паузами. Короткі пропозиції. Без зайвих розумних слів. Не розмахувати руками. Стояти спокійно. Бути м’яким та директивним. Ви зараз опора для нього.
  • Дихати треба рівно, стояти прямо, постаратися бути в міру розслабленим.
  • Не вступати в суперечку з людиною. Він може говорити все, що завгодно, що не збігається з вашим світоглядом. Він може кричати та лаятися. Не сперечайтеся і не обговорюйте.
  • Не намагайтеся вмовити шоковану людину заспокоїтися і перестати – у вас або не вийде, або буде погіршення та розвиток посттравматичного синдрому.

Покрокова інструкція

Контакт – стояти перед людиною.

– Ти мене бачиш? Кивни, якщо так.

Назвати себе.

– Мене звуть… Я прийшов тобі допомогти.

Не варто говорити, що ви психолог, психіатр, навіть якщо ви таким є. Це може спровокувати непотрібну реакцію. Якщо ви медик – можна сказати.

Повертаємо ім’я – ідентичність.

– Як тебе звати?

Поєднання подій в один ланцюг, повернення почуття безперервності життя.

  • – Куди ти йшов, що ти робив, коли…? (завила сирена, почалися постріли – назвіть ситуацію).

Повторити за ним відповідь – чітко та ясно. Доповнити, якщо ви знаєте ситуацію. Без емоцій та подробиць.

Увімкнення мислення: дати просте завдання. Подивитися номер будинку, порахувати людей довкола тощо. Питання можуть бути “безглуздими.

– Допоможи мені, мені дуже потрібно дізнатися, який номер у будинку?

Нормалізація.

– Твоя реакція, твої почуття – це нормально. Це нормальна реакція на ненормальну ситуацію.

Якщо людина в ступорі – застигла і не реагує, можна намагатися вивести її рухом своїх рук – не різкими.

Дати до рук щось тактильне, не гаряче, можна холодне. Сніг, наприклад.

Дати пити. Не пхати мовчки воду, серветки витерти сльози – людина повинна сама взяти – повернення контролю.

– Ось вода, попий.

Запитайте, як раніше справлявся зі стресом.

– Скажи, у тебе бували стресові ситуації у житті?

– Таке вперше?

– Так, зараз так. А не такі сильні, у звичайному житті були?

Людина має відповісти та назвати.

– Як ти з ними справлявся?

Дочекатись відповіді, допомогти згадати.

Якщо це не алкоголізм та наркотики – не обговорювати способи. Заїдає – ок – піди поїж. Курить – допомогти знайти цигарку.

На цьому все. Бережіть себе.

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Підтримати Факти ICTV
Знайшли помилку в тексті?
Помилка