Люди, які зазнали сексуального насильства під час війни, не завжди одразу звертаються за допомогою через почуття сорому та провини. Але травматичні спогади зберігаються у свідомості та можуть провокувати почуття тривоги та депресивні стани навіть через багато років.
Психолог-сексолог, член the European Society for Sexual Medicine, Асоціації психологів України Маргарита Шавловська детальніше розповіла про наслідки сексуального насильства під час війни.
Відсутність можливості поділитися своїми переживаннями та відреагувати на травму може викликати симптоми ПТСР:
- нічні жахіття;
- флешбеки;
- безсоння;
- проблеми з концентрацією;
- паніку.
– Ті, хто пережили насильство, не можуть швидко знову почати довіряти комусь. Тому вони не поспішають ділитися своєю історією зі спеціалістами або близькими, – каже вона.
Також є побоювання, що кохана людина розчарується і ніколи більше не буде ставитися так, як раніше, якщо дізнається про зґвалтування. Але досвід сексуальної травми впливає на всі сфери життя, зокрема й на інтимні стосунки.
Втрата відчуття зв’язку з тілом, звичка “заморожувати” свої почуття, неможливість відчути біль або задоволення – захисні реакції, які допомагали вижити під час зґвалтування. Але надалі вони можуть викликати складнощі в інтимному житті через відсутність задоволення під час близькості з партнером.
За словами спеціаліста, люди, що зазнали насильства, часто бояться знову щось відчувати, їх власне тіло стає ворогом та причиною страждань. Тому ті, хто вижили, навчаються ігнорувати власні почуття.
Навіть через багато років після випадку зґвалтування потерпілий може повертатися думками у момент події. Будь-що може стати тригером для того, щоб повернутися у травматичну ситуацію.
Іноді ті, хто вижили після зґвалтування, можуть підсвідомо сприймати свого партнера як насильника та неадекватно реагувати на його дотики або натяки на інтимну близькість. Деякі ж взагалі не мають інтересу до сексуальної активності. Власне збудження може асоціюватися з почуттями провини, відрази, гніву та сорому.
Тому ті, хто вижив після насильства, блокують почуття збудження і відмовляються від думок про секс. Вони також можуть уникати інтимної близькості через неконтрольовані реакції (сльози, заціпеніння, паніку).
У результаті зґвалтування у жінок можуть виникати такі сексуальні розлади як вагінізм та диспареунія, що спричинені підсвідомим бажанням захиститися та уникнути статевої близькості.
Досвід насильства впливає не тільки на постраждалого, а і на пару. Партнери тих, хто вижив після зґвалтування, також можуть перебувати у депресії, відчувати тривогу та емоційний стрес.
Психолог наголосила, що навіть після такого травматичного досвіду як зґвалтування можна повернутися до нормального життя та насолоджуватися інтимним життям з коханою людиною. Але краще не чекати, що наслідки насилля “пройдуть самі”, а звернутися по допомогу до професіонала.
Джерело: Психологічна підтримка