Асексуальність – один із видів сексуальної ідентичності. Цим терміном люди, які не відчувають сексуального потягу, позначають себе і об’єднуються у певну спільноту.
Чи нормальний це стан та які його причини, Фактам ICTV розповіла сімейний психолог, психотерапевт, сексолог Олена Щербань.
– Асексуал – це той, хто не відчуває статевого потягу, і не здійснює кроків для реалізації своєї сексуальності, не вступає у сексуальні контакти та не прагне інших видів сексуальної активності, – зазначає Олена Щербань.
Ця тема ще мало досліджена, пояснює фахівець. 2004 року канадський науковець Ентоні Богарт проводив масштабне дослідження, у якому взяли участь 18 тис. людей. 1% з них заявили, що ніколи не відчували статевого потягу до осіб будь-якої статі.
Богарт виявив певні особливості асексуалів: це переважно жінки невеликого зросту, що мають низький соціально-економічний статус та рівень освіти, а також погане здоров’я.
Причини асексуальності
За словами Олени Щербань, той же Богарт виділяє кілька причин цього стану. Одна з них – особливі умови психосексуального розвитку.
– Наприклад, якщо у підлітковому віці мастурбація не супроводжувалася фантазіями про сексуальних партнерів, через що у психіці не вкорінився зв’язок між задоволенням від стимуляції геніталій і образами інших людей, – зауважує Олена Щербань.
Крім того, це може бути пов’язано з фізіологічними внутрішньоутробними змінами у головному мозку.
– У передній частині гіпоталамуса, яка, на думку вчених, відповідає за сексуальну орієнтацію. Асексуальність може виникати вторинно, після негативного досвіду сексуальних або міжособистісних стосунків. Або бути наслідком затримки психосексуального розвитку, – додає психолог-сексолог.
Для імунітету й від раку: чим корисний сексЧи варто щось робити з цим станом
Як пояснює фахівець, з точки зору медицини людина вважається хворою, якщо вона від чогось потерпає та звертається за лікуванням.
– Люди, які не відчувають сексуального потягу, але не вважають, що це проблема, і не звертаються за допомогою, апріорі є здоровими. З психологічної точки зору асексуальність можна розглядати як проблему лише тоді, коли вона є наслідком внутрішнього конфлікту між прагненням реалізації своєї сексуальності та моральними або релігійними цінностями, а також вимогами оточення, – коментує Олена Щербань.
Водночас відсутність регулярного сексуального життя необов’язково має негативно відображатися на стані здоров’я.
– Кожна людина має індивідуальний рівень сексуального інтересу та активності. Деякі люди часто думають про секс, а інші – рідко або взагалі ніколи. Ступінь вираженості біологічної цікавості до статевих стосунків залежить як від біологічних факторів, так і від виховання, особливостей оточення, релігійних установок, системи цінностей тощо. Тому однозначно стверджувати, що люди, які уникають сексу, обов’язково мають проблеми зі здоров’ям, було б помилково, – уточнює фахівець.
Отже, не варто відносити асексуальність до сексуальних розладів, це – справа вільного вибору. Такі люди можуть мати романтичний потяг, відчувати любов. Можуть навіть вступати у стосунки, якщо вони позбавлені сексуального підтексту. Можливо, більшості з нас це здається неприроднім, але якщо людина не звертається по допомогу і не вважає свій стан загрозливим, то й лікувати нема чого. Однак якщо людина відчуватиме дискомфорт, вона звернеться за допомогою до спеціалістів, підсумовує психолог.