Тіло її загиблого тата все ще під завалами: в Охматдиті проходить лікування Кіра Обедінська з Маріуполя

Кира Обединская

Медики Національної дитячої спеціалізованої лікарні Охматдит сьогодні виходжують двох діток з осколковими пораненнями, які втратили під час бомбардувань Маріуполя своїх батьків, а потім були насильно вивезені рашистами на територію так званої “ДНР”.

Кіра Обединська втратила батька в Маріуполі, а її мама померла, коли їй було менше місяця. У Іллі Матвієнка мама була поранена в голову під час бомбардування Маріуполя. Його єдиною близькою людиною залишилася бабуся.

Обидві дитини отримали осколкові поранення в результаті безперервних обстрілів багатостраждального міста. Потім окупанти насильно вивезли їх на лікування в одну з лікарень окупованого Донецька.

Зараз дивляться

Існував величезний ризик, що далі дітей відправлять до Росії на усиновлення.

Можна вважати справжнім дивом, що і Кіру, і Іллю вдалося вирвати з лап агресорів і повернути в Україну.

Кіра весь час тримає дідуся за руку, який сам все ще до кінця не вірить, що внучка нарешті поруч з ним.

Нагадаємо, що Кіра з батьком намагалися вижити в обложеному Маріуполі. Її тата, чемпіона України з водного поло Євгена Обединського, вбили окупанти. Це сталося на очах у 12-річної дівчинки.

– Там істерика була сильна, її не могли заспокоїти, Кірі сказали, що батька поховають, але там неможливо, там був обвал, – розповідають про трагічні події рідні дівчинки.

Після цього Кіра разом з іншими дітьми і дорослими вибиралася зі зруйнованого міста пішки і підірвалася на розтяжці, дівчинку посікло осколками. Вона вже не пам’ятає, як, але їх підібрала попутка і довезла до окупованого Мангуша. У тамтешній лікарні не могли витягнути осколки, тому дитину переправили до Донецька.

Кіра, коли поверталася в Україну, весь час перепитувала у дідуся, чи чути в Києві вибухи, чи не стріляють там. Олександр Петрович постійно запевняє дівчинку, що вона в безпеці. А ще розуміє, що говорити про її тата з нею ще зарано. Тіло його сина досі залишається під завалами їхнього будинку в Маріуполі.

– Про тата вчора почала розмовляти в поїзді, вона почала плакати, я зрозумів, що не треба говорити, – розповів чоловік.

Кіра весь час тулиться до дідуся і не відпускає його й на крок, весь час обіймає і хоче додому. Після завершення лікування в Охматдиті, їхній будинок тимчасово буде у Чернівцях, бо рідного міста Маріуполя більше не існує.

До Росії за час повномасштабної війни насильно вивезено 5 тис. українських дітей. Але обійми цих врятованих діток – свідчення того, що навіть у безвихідній ситуації треба боротися за повернення маленьких українців додому. Тому що нічого іншого не залишається. Бо нічого неможливого немає, переконані рідні дітей.

Історію Іллі Матвієнко читайте тут.

Джерело: Охматдит

Фото: Суспільне

Якщо ви побачили помилку в тексті, будь ласка, виділіть фрагмент тексту та натисніть Cntrl + Entr.
Loading...
Підтримати Факти ICTV
Знайшли помилку в тексті?
Помилка