Сьогодні, 10 жовтня, світ відзначає День психічного здоров’я. Дата наповнена особливим змістом для українців, які переживають повномасштабне вторгнення РФ.
Напередодні популярні ведучі Фактів ICTV розповіли, як вони справляються з моральним тягарем війни, що допомагає їм справлятися зі стресом і тримати себе в тонусі.
– Зі стресом я ніяк не справляюся, я його приймаю. Я з ним живу, як і всі українці. Деяким у мільйон разів важче, тому я намагаюся менше скаржитися, більше робити, – розповідає Анастасія Мазур.
Ведуча зізнається, що плаче, коли особливо боляче, переймається за рідних, які на фронті, дає собі право бути розбитою, втомленою, без бажання працювати і вставати з ліжка…
За словами Анастасії, щоб тримати себе в руках, вона пішла у спортзал, читає, багато гуляє з дитиною на природі. Завела собаку, про що мріяла, але не наважувалася.
А ще намагається не відкладати цілі на потім, навчається, купує онлайн-курси, освоює щось нове.
А ось колега Анастасії Оксана Соколова зізналася, що не боїться тривог і не панікує, коли чує вибухи.
– Тисячоліття еволюції навчили наш мозок реагувати на загрози. Тож коли лунає тривога, мозок миттєво реагує – викидає гормони, щоб підготувати тіло до трьох сценаріїв виживання: бий, біжи або замри, – розповідає ведуча.
Оксана поділилася простою практикою, яка допомагає їй справлятися з панікою.
Потрібно сісти рівно і зручно на стілець, заплющити очі, зробити вдих-видих. Постаратися відчути, чим пахне навколо. Зафіксувати це. Потім – знову вдих-видих, і прислухатися до звуків навколо.
Вдих-видих, і фокус на смаку – можливо, це буде нещодавно випита кава.
Знову вдих-видих, і намагаємося зрозуміти, що відчувають у цей момент наші руки, долоні, ступні ніг, спина.
Вдих-видих. Відкриваємо очі й дивимося навколо себе зліва направо, фіксуємо звичайні речі поруч.
– Сенс у тому, щоб відчути себе тут і зараз, у цьому моменті, а не під владою стресу, за допомогою п’яти органів чуття. Це називається вкорінення або заземлення, – пояснює Оксана.
За її словами, це така швидка допомога, коли треба негайно вийти зі стану стресу й напруги.
– Велика війна для мене почалася в Маріуполі, де я був у відрядженні, тож 24 лютого мені довелося евакуюватися разом зі своєю знімальною групою з пекельного місця, – згадує автор і ведучий інформаційно-аналітичної програми Смотрите сами, спеціальний кореспондент телеканалу ICTV, Володимир Рунець.
За його словами, коли приїхав уночі на канал, побачив, що все миттєво змінилося. Колись теплий офіс був холодним, як морозилка, а ще втомлені ведучі, редактори, журналісти, продюсери.
Наступні два дні, окрім роботи, організовував евакуацію родини на Захід України.
Володимир зізнається, що в низці важких, сповнених тривогою та болем буднів йому допоміг папуга на ім’я Джоні, якого продавці зоомагазину залишили зачиненим у клітці.
Птах став справжньою віддушиною для стиснутих до краю нервів. Догляд за ним, добування спеціального корму відволікали від тяжких думок і надавали якийсь інший сенс тому, що відбувається навколо.
– Я сам не помітив, як мені стало набагато легше. Ті самі люди навколо, яких я нескінченно поважаю і люблю, але поруч щось маленьке, пухнасте і незвичайне, – посміхається Володимир.
За його словами, він не застосовує особливих практик, щоб пережити надмірний стрес. Достатньо знати, що вдома на нього чекає сіре пухнасте щастя, яке вітає незмінним: ку-ку, привіт.
А от ведуча Олена Фроляк, щоб подолати стрес, багато читає, гуляє, плаває, дивиться кіно.
– Ментальне здоров’я – це психологічний і душевний баланс, такий дефіцитний під час війни, – каже Олена.
Вона процитувала слова однієї героїні з її сюжету, яка колись їхала вранці після нічного обстрілу Києва і бачила навколо людей: “втомлених, пом’ятих, невиспаних, але незламних”.
Ведуча зізнається, що запам’ятала ці слова на все життя – пом’яті, але незламні.
– Це сильний меседж усім, хто пливе з тобою в одному човні, і кому так само страшно, як і тобі. Але разом ми справді – незламні! – впевнена Олена.
Ведучий головного політичного ток-шоу Свобода слова на ICTV Вадим Карп’як зізнається, що він стресостійка людина і якихось спеціальних технік – як себе збирати докупи та боротися зі стресом – не має. Робота в політичній журналістиці інших людей і не терпить, тому, за словами ведучого, він просто психологічно достатньо стійкий і адаптивний.
– Але коли мені треба серйозно себе привести до тями, я просто відключаюсь від інформаційних потоків. У моїй роботі це небезпечно – не можна надовго випадати. Але день інформаційної детоксикації я собі час від часу влаштовую. На другий день, звичайно, треба багато надолужувати. Але коли я можу собі це дозволити або потребую цього, то цілий день не дивлюся новин, не гортаю стрічку соцмереж, – каже Вадим.
Замість цього ведучий читає художню літературу (бажано класику), слухає музику (бажано класику). Це добре прочищає голову.
– І, звичайно, я щось готую. Я люблю куховарити і це моє guilty pleasure. Я вмикаю якийсь класичний концерт і на кухні спокійно, нікуди не поспішаючи, щось роблю. Мені інколи достатньо навіть години-двох, щоб ось так витягнути себе зі стану завантаженості, стресового інформаційного потоку і привести до тями, – каже ведучий.
І, звісно, головне, що мотивує Вадима та дає сили – це його діти.
– Я хочу, щоб у них все було добре. А у них все буде добре, коли все буде добре в їхній країні. Я помітив, що з народженням дітей я став сентиментальним. Раніше такого за собою не помічав. Але коли в мене народився старший син, потім дочка, а потім ще один син, я став на все дивитися через призму батьківства. І це мій найліпший мотиватор, – зізнається Вадим.
