Який прогрес відбувся у трансплантації в Україні в 2021 році та які її перспективи на 2022 рік. Чи достатньо успішно пройшла Covid-вакцинація і чому в році, що минає, не вдалося досягти поставленої мети в цьому процесі. Чи готові українці в цілому до бустерної дози. Чи стане 2022 рік стартовим щодо страхової медицини і що робить уряд для того, щоб українські медики не виїжджали на роботу в інші країни. На ці та інші актуальні питання вітчизняної медичної галузі Фактам ICTV в ексклюзивному інтерв’ю відповів міністр охорони здоров’я України Віктор Ляшко.
Трансплантація: спочатку – печінка, потім – серце
– Трансплантацію слід розглядати як комплекс змін, які відбуваються в системі охорони здоров’я. Ця сфера є своєрідним індикатором того, що наша медична допомога виходить на якісно новий рівень, – зазначив Віктор Ляшко.
За його словами, якщо говорити про зміни в галузі української трансплантації в 2021 році, то насамперед важливо відзначити перегляд тарифів на цю послугу.
Йдеться про фінансові витрати, які оплачує Міністерство охорони здоров’я відповідним медичним закладам за надані ними послуги з пересадки органів. Це було двоетапне підвищення: спочатку – на нирки, печінку і кістковий мозок, потім – на легені й серце.
Таким чином, за словами міністра, Україна сьогодні цілком може конкурувати в наданні послуг з трансплантації з країнами, куди раніше доводилося відправляти наших громадян для проведення пересадки того чи того органу.
Розвиваючи трансплантацію в Україні за ринковими тарифами, ми тим самим економимо великі гроші, не відправляючи українців для лікування за кордон, зазначив Віктор Ляшко. І одночасно додатково інвестуємо в нашу систему охорони здоров’я, що дозволяє активніше розвивати вітчизняну трансплантологію.
Що стосується планів на 2022 рік, то, за словами глави відомства охорони здоров’я, в бюджеті передбачено значно більше коштів на фінансування трансплантаційних послуг. І навіть якщо їх буде надано більше, ніж передбачалося, все одно і ці витрати будуть покриті.
– Ми неодноразово показували, що ця сфера для нас – пріоритетна, і маємо намір і далі системно її розвивати, – запевнив міністр.
Він також нагадав, що в додатку Дія незабаром з’явиться опція про згоду на трансплантацію органів (або самого донора, або його родичів) відповідно до чинного законодавства в цій сфері. Сьогодні це питання лежить суто в площині розробки технічного забезпечення такої програми. І це теж стане ще одним поштовхом для розвитку сфери трансплантації.
Вакцинація: не все так погано, але і не все так добре
– Успішність або неуспішність вакцинальної кампанії ми можемо оцінювати виключно за кількістю щеплених громадян України, – сказав Віктор Ляшко.
За його словами, станом на кінець 2021 року маємо 43% повністю щеплених дорослих українців. Планка була на 70%. Чи реально було її досягти? Так, реально. Оскільки у нас є регіон, який виконав план національної імунопрофілактики. Це місто Київ, в якому 70% дорослих жителів отримали дві дози вакцини від коронавірусної інфекції.
Чому в інших місцях не вдалося досягти цього показника? Тут є ціла низка факторів, один з яких – питання недовіри до вакцинації. Щоб зрозуміти, наскільки правильно була проведена комунікація в цьому питанні з населенням, ми користуємося даними соціологічного опитування. І ці дані показують, що 88% українців почули інформацію, яку намагалося донести до них Міністерство охорони здоров’я України.
Далі стояло питання доступності вакцин. Щоб усі охочі змогли прийти і зробити щеплення. На жаль, у першій половині 2021 року з цим була проблема. Але вона була благополучно закрита вже з середини літа.
– Ми не просто забезпечили всіх охочих вакцинальними препаратами, ми також надали людям вибір мінімум з чотирьох виробників вакцин, – зазначив міністр.
Бустерні дози поки що не в пріоритеті
– Для початку давайте розділимо ці два поняття: додаткова доза і бустерна, – запропонував Віктор Ляшко.
Він зазначив, що додаткова доза в Україні вже дозволена. Вона рекомендована людям, стан здоров’я яких дає підстави вважати, що дві дози не дадуть бажаного результату. Йдеться про важкі фонові захворювання, пов’язані зі зниженням імунітету (онкологія, гормональна терапія, ВІЛ тощо).
Бустерна ж доза, яка робиться через шість місяців після проведення повного курсу вакцинації, дозволена щодо медиків і працівників будинків-інтернатів. Паралельно триває робота над тим, щоб дозволити введення бустерної дози іншим категоріям населення, сказав міністр.
За його словами, в держбюджеті передбачені відповідні кошти, щоб забезпечити імуномодулюючими препаратами всіх, хто ще не вакцинувався, і всіх, хто хоче зробити бустерний укол.
Вже підписаний контракт з компанією Pfizer на $25 млн на 2022 рік. Також є контракти на постачання інактивованої вакцини. Тому проблем з доступом до вакцин у 2022 році бути не повинно.
Що ж стосується готовності українців до отримання бустерної дози, то Віктор Ляшко умовно розділив суспільство на три ключові категорії.
Перша – це люди, які щеплюються, щойно з’являється вакцина. Це 25% від усіх українців, які 100% готові до бустеру. Тому що вони читають про вакцинацію, оперують свіжими даними і реально хочуть отримати додатковий захист від коронавірусної інфекції.
Друга категорія – 10-15% українців, які не вірять у науку, не вірять у технології, але вірять у якусь теорію змови. З такими людьми дуже важко працювати. І вони, зрозуміло, до бустерної дозі ще не готові. Тому що більшість з них не готові навіть до першого вакцинального уколу.
Третя категорія – це прошарок українців, яких не можна віднести ні до першої, ні до другої категорій. Це люди, які сумніваються. І чим більше їх перейде в першу категорію, тим легше буде вести боротьбу з епідемією коронавірусу в Україні і пандемією в глобальному масштабі.
ВООЗ закликає не ставити в пріоритет бустерну дозу як таку, а віддавати перевагу дводозовій вакцинації тих, хто ще її не отримав. Це набагато ефективніше вплине на подолання коронавірусної інфекції.
Плюс – поява препаратів прямої дії, які спрямовані на знищення вірусу. Все це разом – вакцини і препарати – і дає нам підстави більш оптимістично дивитися в майбутнє.
Аргументи на користь того, щоб залишитися
Користуючись нагодою, Віктор Ляшко подякував усім нашим медичним працівникам, які перебувають сьогодні на передньому краї боротьби з пандемією, допомагаючи та рятуючи незалежно від часу доби чи дня тижня.
– Що ж стосується причин того, що наші медики приймають рішення виїхати працювати за кордон, то головна з них – відсутність мотивації, – зазначив міністр.
За його словами, на сьогодні визначено три складові, які дозволять переконати медпрацівників залишатися в Україні.
Перша складова – підвищення заробітної плати. У бюджеті на 2022 рік вперше закладено підвищення зарплат медиків до рівня ринкових. Тобто базовий рівень зарплати медичної сестри в 2022 році становитиме 13 500 грн, лікаря – 20 тис. грн. Тобто дохід медичних працівників середньої ланки прив’язаний до рівня середньої заробітної плати по країні. А це приблизно $500.
Друга складова – комфортні умови роботи наших медиків та інноваційне технічне обладнання. Тому що наші медпрацівники – професіонали, і їм потрібно забезпечити таку ж професійну матеріально-технічну базу.
За словами міністра, в 2021 році в Україні запрацювало 21 приймальне відділення в рамках програми президента Велике будівництво. До 2028 року заплановані зміни в інфраструктурі 48 лікарень. Будуються нові корпуси, проводяться ремонти операційних, центральних стерилізаційних відділень, закуповується нове обладнання.
В обласних клінічних лікарнях будуть зводитися гелікоптерні майданчики, оскільки розвивається аеромедична евакуація, яка вже цього року рятувала життя українців. І надалі планується розширити її послуги на всю територію України.
Таким чином, українські лікарні стануть більш комфортними за умовами праці, як для медиків, так і для пацієнтів, з погляду якості одержуваних медичних послуг.
І, нарешті, третя складова – це житло. У 2021 році уряд України ухвалив відповідну постанову, а МОЗ підписало відповідний контракт з Українською фінансово-житловою компанією. Його суть в тому, що після прибуття за місцем роботи молодий фахівець отримує житло, за яке платить оренду, яка одночасно є внесками в рахунок придбання цього житла у власність.
Якщо ж ініціатива зі зміни місця роботи медичним співробітником буде виходити від МОЗ, то на цей випадок у держбюджеті на 2022 рік передбачено 100 млн грн для покриття орендних платежів цьому медику.
– Думаю, що ці три ключові фактори матимуть істотний вплив на бажання медичних працівників усіх залишитися працювати на благо своєї України, – сказав Віктор Ляшко.
Страхова медицина: ще не час
Відповідаючи на питання щодо перспективи впровадження страхової медицини в Україні, міністр охорони здоров’я зазначив, що на сьогодні у нас вже є національний страховик.
Правда, за його словами, поки що збір надходжень трохи відрізняється від класичної схеми, яка працює там, де медичне страхування вже введено. Збір же коштів для НСЗУ, яка через програму медичних гарантій оплачує надання послуг кожній лікарні, поки що відбувається за допомогою відрахувань із загальних податків.
Міністр також нагадав, що в 2021 році підписано меморандум щодо запуску пілотного проекту з фармацевтичного страхування. Додатково до програми Доступні ліки запропонована модель, в рамках якої людина може купити страховий поліс і мати компенсацію витрат на придбання лікарських засобів для лікування тих хвороб, які не потрапили до програми Доступні ліки. Це варіант добровільного медичного страхування.
Стратегічно про відхід від моделі солідарного медичного страхування, яка сьогодні працює в Україні, поки що говорити передчасно. Оскільки, за словами Віктора Ляшка, для впровадження медичного страхування необхідно вирішити ще багато глобальних проблем, зокрема й у сфері сумлінної сплати податків, передбачених чинним законодавством.