Павло, прийшовши до тями після важкого поранення, сказав, що не боїться смерті.
– Йому 23 роки, родом із Миколаївської області, с. Криве Озеро, – розповів про бійця гендиректор Дніпропетровської обласної лікарні Мечникова Сергій Риженко.
Його мама медична сестра, працює в районній лікарні. Вона виховувала сина сильним та люблячим свою землю. Він здобув хорошу освіту.
Важкі поранення, отримані під час обстрілу російськими Градами, вибили його з життєвого русла.
– Кілька діб непритомний у реанімації політравми Мечникова, – продовжив Риженко. – Очні орбіти поламані, в очах та гайморових пазухах уламки, поранення грудної клітки, уламкові переломи нижніх кінцівок та лівої руки.
Хлопцю щодня роблять операції. А в нього пекуча туга за домом та образ мами, яка не перенесе його смерть.
Медсестра Юля Байлим, щоразу змінюючи закривавлені пов’язки, благає Бога про його найшвидше одужання.
Війна нівечить не тільки тіла, а й душі молодих людей та жінок. Багато з них залишаться інвалідами. Тим часом, психолог клініки Мечникова готова в будь-яку годину дня і ночі допомогти зневіреним, які втратили впевненість у завтрашньому дні пацієнтам, пораненим війною морально і фізично.
Джерело: Сергій Риженко