Нещодавнє дослідження вчених з Нідерландів показало, що люди з серцево-судинними захворюваннями можуть отримати велику користь від фізичної активності.
Серцево-судинні захворювання (ССЗ) – це будь-яке захворювання, яке вражає серце або кровоносні судини, тоді як серцеві захворювання включають захворювання, які конкретно впливають на серце.
Під визначення ССЗ підпадають:
- ішемічна хвороба серця
- інфаркт
- інсульт
- серцева недостатність
- атипові серцеві ритми
- проблеми з серцевим клапаном
Серед факторів, які збільшують ризик серцево-судинних захворювань, названі високий кров’яний тиск, високий рівень холестерину або діабет.
Люди можуть змінювати деякі фактори ризику, щоб запобігти несприятливим наслідкам для здоров’я, а вчені активно шукають способи профілактики ССЗ.
Розглянуте дослідження було когортним, його провели за участю майже 150 тис. осіб. Команда хотіла з’ясувати, чи корисна фізична активність для всіх або вона більше допомагає тим, у кого вже є серцево-судинні захворювання.
Дослідники розглянули три широкі групи людей і використовували такі визначення:
- здорові люди
- люди з принаймні одним фактором ризику серцево-судинних захворювань
- люди з серцево-судинними захворюваннями, в анамнезі яких була серцева недостатність, інфаркт або інсульт, і вони приймали ліки від цих станів.
Кожен учасник заповнив базову анкету і пройшов медичний огляд. Анкета включала інформацію про спосіб життя, історію здоров’я та дієту. Дослідники зібрали вихідні дані від кожного учасника і обробляли їх в середньому через 6,8 років після збору вихідних даних.
Види фізичної активності були розділені на три категорії:
- фізична активність у вільний час від помірної до високої;
- фізична активність, не пов’язана з відпочинком, якою люди не займалися у вільний час, наприклад, під час роботи або в хатніх справах;
- професійна фізична активність, пов’язана з роботою.
Дослідники виявили, що загальна фізична активність від помірного до високого ступеня пов’язана з більш низькою смертністю від усіх причин і серйозними несприятливими серцево-судинними подіями.
Але вони також виявили, що це було найбільш корисним для групи учасників, які вже мали ССЗ: кожне збільшення обсягу фізичної активності зумовило подальше зниження ризику смертності та серцево-судинних подій.
Дослідники також виявили, що фізична активність від помірної до високої, яку учасники виконували у вільний час, була пов’язана з найвищим рівнем користі для здоров’я.
Фізична активність від помірної до високої, не пов’язана з відпочинком, була пов’язана з деякими перевагами для здоров’я, а професійна фізична активність від помірної до високої не принесла користі.